YA-yevropeyets
Ученица Фонтанской общеобразовательной школы победила во Всеукраинском конкурсе эссе «Я-европеец»

13 апреля 2018 года в Посольстве Литовской Республики в Украине состоялось награждение победителей пятого Всеукраинского конкурса эссе «Я-европеец».

Первое место в конкурсе завоевала Червоная Ирина, ученица Фонтанской общеобразовательной школы І-ІІІ ступени – гимназии Лиманского района Одесской области. Предлагаем вниманию наших читателей эссе победителя.

СОН МАЙБУТНЬОГО ЄВРОПЕЙЦЯ

Не дивіться на Україну як на землю своїх батьків.
Дивіться на неї як на землю своїх дітей.
І тоді прийдуть зміни…
Святослав Вакарчук.

 

Вже вечір. Час спочивати. Я лягаю і заплющую очі…

І ось бачу якесь дивне місто, але мешкають тут мої друзі та знайомі. Йду трохи далі  —  табличка з написом «Фонтанка».

І оце моє село?! З хмарочосами, чистим узбіччям й електромобілями? Я не вірю своїм очам…

На вулицях чисто. Замість засмічених узбіч  — доглянуті газони. На місці пустиря  ̶— сучасний парк. Тепер усі піклуються про довкілля, не засмічують навколишнє середовище. Всі ми вже привчилися сортувати сміття, доглядати за домашніми улюбленцями.

Замість нашого поля для гри у футбол, на якому дід Панас випасав кіз та корів, з’явився величезний стадіон.

На місці недобудованої розбитої школи, у якій підлітки майже щодня вживали алкоголь та палили, з’явилася сучасна бібліотека. Вона приваблює багатьох туристів своїми незвичайними архітектурними формами. Тепер її відвідують не лише для того, щоб читати книжки. Вона оснащена комп’ютерами. Замість дерев’яних столів та стільців — зручні дивани, на яких можна спокійно відпочити зі своїм гаджетом у руках. Маленькі діти можуть дивитися мультфільми. А їх батьки займатися своїми справами.

Наша школа відремонтована не тільки з боку головного входу. Всі стіни утеплені енергозберігаючими плитами, а на даху встановлені сонячні панелі. Мабуть, цієї зими буде дуже тепло!

Діти наввипередки поспішають до своїх вчителів, бо зараз розпочнуться не нудні теоретичні уроки, а цікаві практичні заняття. У їдальні харчуються діти будь-якого віку, годують тут лише здоровою та смачною їжею. Мрія, а не школа.

Сьогодні моя сусідка збирає валізи, тому що летить на відпочинок до Австралії. І це не дивно, бо вона пропрацювала вчителем понад тридцять років. Тепер ця професія престижна та високооплачувана. Лише кращі серед кращих можуть стати вчителями.

Олександр Андрійович  — депутат, а Роман Миколайович — суддя. Але це не означає, що вони корупціонери. Ні! Корупція  це соромно. Хабарників в Україні майже не лишилось. Представники цих професій ніколи за своє життя не порушували закон. Тепер «суддя», так само як і «депутат», означає «справедливість».

А що ж сталося? Дивлюсь я на все це і розумію: та це ж і є та Європа, про яку ми всі говоримо та мріємо. Адже, якщо Україна стане членом ЄС, ми в ту ж хвилину європейцями не станемо. Бути європейцем  ̶ означає не цуратися рідної мови, культури, своєї історії, вивчати, збагачувати її, мати національну гідність. Все це  —  життєві цінності, яким треба навчати з народження.

І ось я чую якийсь дивний звук. Розплющую очі  —  годинник. Все це був лише сон?! Як прикро, як гірко, як образливо…

Та все можна виправити! Потрібно лише запам’ятати: «Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути». Ми повинні перевиховати себе, стати більш культурними, освіченими і толерантними. Ми не повинні відчувати себе вторинними та намагатися копіювати поведінку інших. Українцям потрібно переродитися. Так, це важко, але можливо.

Прокинутися в такій Україні  ̶ моя мрія. Нехай за десять, двадцять або навіть п’ятдесят років, але я дуже хочу побачити свою Батьківщину такою, проте не уві сні, а наяву.

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.

В. Сосюра.

45 КОММЕНТАРИИ

  1. С 1 августа 2017 года вступит в силу соглашение о беспошлинной торговле между Украиной и Канадой.

КОММЕНТИРОВАТЬ

Войти с помощью: 
Введите ваш комментарий
Введите ваше имя